Фільм весна, літо, осінь, зима і знову весна як втілення буддистських елементів на великому екрані | Суспільний портал Wake up
 23.12.2017      242      0
 

Фільм весна, літо, осінь, зима і знову весна (Bom yeoreum gaeul gyeoul geurigo bom). Втілення буддистських елементів на великому екрані


Фільм «Весна, літо, осінь, зима і знову весна» був створений південнокорейським режисером і сценаристом Кім Кі Дуком.

Кіно вийшло в 2003 році, отримало 5 нагород кінофестивалю в Локарно (Швейцарія), приз глядацьких симпатій Міжнародного Кінофестивалю в Сан-Себастіані (Іспанія).

Творіння Кім Кі Дука характеризується неперевершеною естетичністю, яка проявляються в красі та короткочасності весни, літа, осені, зими.

Актори в цьому кіно показують хорошу гру. Операторська робота заслуговує різноманітних похвал. Особливими персонажами є природа і музика, вони постійно взаємодіють одна з одною. Фільм починається і закінчується стосунками вчителя і учня.

Режисер демонструє  коло страждань – сансару. Люди в ньому живуть, намагаючись пізнавати світ і осягати його красу. В наслідок головних буддійстських клеш (причини занепокоєності): невігластва, пристрасті, яка переходить в хтивість, агресії виникає  незадоволеність (фрустрація).

Через правильне зосередження, співстраждання до оточуючих (каруна), правильні зусилля людина приходить до долання своїх безмірних бажань, що яскраво ілюструє цей фільм. Кім Кі Дук розкриває один з елементів буддизму – анітью (непостійність і мінливість існуючого).  Кадри «Весни, літа, осені, зими і знову весни» з однієї сторони уповільнюються, ти самим показуючи  краєвиди природи в усій красі: небо, річку, ліс, хмари, а потім вони швидко змінюються,  зосереджуються на емоціях людей, так режисер втілює на екрані кшанікаваду (буддійстську теорію миттєвості).

Всі безмірні бажання (афекти, емоції) : невігластво, заздрість, агресія, страх, хтивість примушують героїв страждати, порушуючи свою внутрішню гармонію. Тільки коли музика і природа взаємодіють, а персонажі не заважають потокові життя страждання проходить.

Кіно не показує буддійстське поняття нірвани, як певний потойбічний феномен. Вона присутня тоді, коли герої пізнають красу оточуючого світу, тоді вони не впадають в сансару.

Нірвана ж проявляється всюди, де є співстраждання, осмислення, самоспостереження без затуманення своєї свідомості клешами.

Тарас Клок


Об авторе: admin

Ваш комментарий

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *